В Біблії Бог завжди доносив Своє Послання до людей цього світу через пророка відповідного періоду. До Мойсея Він звернувся з середини палаючого кущу й поставив йому завдання вивести євреїв з Єгипту. На підтвердження його служіння було дано Полумʼяний Стовп та інші знамення. Іван Хреститель приніс Послання, яке підготувало світ до приходу Месії. Під час хрещення Господа Ісуса в річці Йордан, Голос з Неба підтвердив Іванове завдання — представити Агнця Божого: “Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління”. Через багато років Господній Голос знову проговорив до пророка, коли Він звернувся до Павла через Світло, яке засліпило його, а згодом дав йому завдання навести лад у церквах. У Новому й Старому Завітах Бог ніколи не говорив до Свого народу через деномінаційну систему чи релігійну організацію. Він завжди говорив до людей через одну людину — через Свого пророка. І Він підтверджував цих пророків через надприродні знамення.

А сьогодні? Бог ще відкриває Своє Слово пророкам? Надприродні знамення ще існують? Бог відправить у світ сучасного пророка? На це є однозначна відповідь: “ТАК!”

Як нам дізнатися про появу пророка? Як він виглядатиме? Як діятиме? Яке знамення він подасть нам? Які місця зі Святого Письма він виконає?

Стародавні пророки — це були відважні Божі мужі, які не боялися виступити проти релігійних організацій. По суті, священослужителі майже завжди зневажали їх. Ілля кинув виклик релігійним організаціям свого часу спитавши в них, чиє жертвоприношення Бог прийме — його чи їхнє. Вони гукали. Вони пророкували. Стрибали на вівтарі. Різали себе ножами. Але Бог не почув їх. Ілля підняв очі до Небес і сказав: “Нехай стане відомо сьогодні, що Ти Бог в Ізраїлі, і що я Твій слуга, і що все це я зробив за Твоїм словом”. Потім він закликав вогонь з неба, щоб прийшов і спалив жертвоприношення. Пророк Михей протистояв ізраїльському цареві й усім священикам, коли докорив первосвященикові Седекії за те, що той пророкував неправду. Первосвященик вдарив Седекію в обличчя, а цар увʼязнив його за те, що той говорив істину. Навіть Господа Ісуса релігійні організації Його часу зненавиділи настільки сильно, що розіпʼяли Його поруч з найзапеклішими злочинцями. Якщо історія повториться, сучасна деномінаційна система зненавидить пророка, обізве його єретиком, лжепророком чи ще гіршим словом. Але Бог підтримає Свого слугу.

Якби в наші дні зʼявився пророк, чи прийняла б його католицька церква? Баптистська церква? Лютеранська церква? Якась інша деномінація?

Господь Ісус доручив це всім, хто повинен був увірувати в Нього: “Тих же, що увірують, будуть супроводжувати такі знамення: Моїм іменем будуть виганяти бісів; будуть говорити новими мовами; будуть брати змій; і якщо випʼють щось смертоносне, не зашкодить їм; покладуть руки на хворих, і ті одужають” (Марка 16:17-18). Сьогодні ці Слова зі Святого Письма істинні? Якщо не істинні, то коли скінчився термін дії Господнього Слова? Протягом цілої Біблії пророки були здатні зціляти хворих, виганяти бісів і творити чудеса. Мойсей поставив мідного змія перед ізраїльським народом, щоб зціляти їх від укусів отруйних змій (Числа 21:9). Нааман, впливовий сирієць, прийшов до Єлисея, щоб зцілитися від прокази (II Царів 5:9). Коли юнак розбився на смерть, випавши з вікна, апостол Павло обняв його й прикликав життя назад до мертвого тіла (Дії 20:10). Нам відомо лише про три з половиною роки життя нашого Господа Ісуса, але протягом цих кількох років Він постійно зціляв хворих. Сліпі прозрівали. Прокажені зцілялися. Глухі знову отримували здатність чути. Кульгаві ходили. Відбувалися зцілення від усяких недугів (Матвія 4:23).

Бог підтверджував Своїх пророків не лише через зцілення, але й іншими способами. Цим Божим мужам відкривалися навіть ретельно приховані таємниці серця. Царю Навуходоносору приснився тривожний сон, але він не міг його пригадати. Пророк Даниїл переказав цареві сон і пророцтво, що випливало з цього сну (Даниїла 2:28). Коли цариця Савська зʼявилася до Соломона, від нього ніщо не сховалося. Соломон був наповнений Духом до такої міри, що відповів їй на запитання її серця ще до того, як вона їх йому поставила (І Царів 10:3). Єлисей розповідав ізраїльському цареві про всі плани сирійського царя, розкривав навіть таємні слова, які говорилися у нього в спальні (ІІ Царів 6:12).

Своїми діями Господь Ісус продемонстрував, що цей Дух розпізнавання — це Дух Христа. Він розпізнав характер Нафанаїла й сказав: “Ось справді ізраїльтянин, у якому немає лукавства!” Далі Ісус розповів Нафанаїлу, де він був, коли Пилип розповів йому про Месію (Івана 1:48). Зрозумівши, що Ісус знає його серце, Нафанаїл одразу ж признав у Ньому Христа. Коли Ісус вперше побачив Петра, Він назвав йому імʼя його батька — Іона (Івана 1:42). Після цього Петро покинув усе й ходив за Ісусом до кінця свого життя. Ісус зустрів самарянку біля криниці й розповів їй про її минулі гріхи. Перше, що вона сказала: “Пане, я бачу, що Ти пророк” (Івана 4:19). Ці троє належали до різних верств суспільства, однак вони одразу впізнали Ісуса, коли Він продемонстрував дар розпізнавання.

Невже цей дар зник після написання останньої сторінки Біблії? Якщо ці чудеса настільки яскраво описуються в Біблії, то куди вони подівалися сьогодні? Сучасного пророка неодмінно підтвердять чудеса.

Бог забув Свій народ? Він ще здатний зціляти хворих? Він ще говорить до нас через Своїх пророків? Хтось із пророків передбачив цей день?

Чи є пророцтва, які ще не здійснилися?